В обхі́д — а) обходячи, обминаючи що-небудь стороною; б) (військ.) оточуючи з флангів.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
обхід — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
обхӯра — [آبخوره] 1. ҷои махсус барои обхӯрии чорпо 2. тиб. беморие, ки бар асари он дар бофтаҳои бадан об ҷамъ мешавад; истисқо … Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ
обхӯрӣ — [آبخوري] 1. шуғлу амали обшинос 2. илме, ки ба омӯзишу пажӯҳиши об машғул аст 3. ҷои обхӯрии чорпо, ҷои муайян дар канори рӯд ва кӯлҳо барои об хӯрондан ба чорпо … Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ
обхідний — [обх ідни/й] м. (на) дно/му/ д(‘)н і/м, мн. д(‘)н і/ … Орфоепічний словник української мови
обхідливий — прикметник рідко … Орфографічний словник української мови
обхідливість — іменник жіночого роду рідко … Орфографічний словник української мови
обхідний — прикметник … Орфографічний словник української мови
обхідник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
обхідно — прислівник незмінювана словникова одиниця рідко … Орфографічний словник української мови
обхідцями — прислівник незмінювана словникова одиниця рідко … Орфографічний словник української мови
